Як Масляну у Росоховатській школі святкували!

Збереження народних звичаїв та традицій українського народу - один із важливих напрямків морально – етичного виховання, формування ціннісного ставлення до суспільства і держави. З цією метою в Росоховатській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів проводили народні гуляння «Масляна до нас прийшла».

Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов'язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною.  Набиралися сил перед довгим постом. Продовжувалося це свято цілий тиждень.

Молодь звечора поливали гірку водою, робили добрячу ковзанку. В понеділок усі виходили зустрічати Масляну, веселились, спускались з гірки, ліпили снігову бабу і теж спускали її з гори на санях. Їздили по вулицях на санях запряжених кіньми, вквітчаними стрічками, дзвониками.

У вівторок робили з соломи, сіна, пруття та різного ганчір’я велике опудало. Воно символізувало зиму. Опудало возили кіньми вулицями, а іноді возили сусідніми селами з жартами та піснями.

В середу кожна господиня старалась до традиційних для середи вівсяних млинців приготувати ще й птицю, печену, смажену, копчену, та інші м’ясні страви та рибні страви.

Ввечері у четвер збиралися парубки з дівчатами на вечерниці. Та й вигадували різні забави з жартами, піснями, танцями.

У п’ятницю, за традицією, молодята (пара, що нещодавно одружилася відвідували усіх, хто був у них на весіллі. А найголовнішою подією були відвідини тещі зятем. Для цього теща влаштовувала урочисту вечерю

Субота — «Невістчині посиденьки». Цього дня молода невістка запрошує до себе на гостинуусіх рідних та близьких, частує їх святковим обідом

Останній день Масляної — «Прощена Неділя» або «Цілувальник». В цей день прийнято просити пробачення у своїх рідних, сусідів та знайомих.

Ось і в Росоховатській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів вирішили відгуляти Масляну за всіма звичаями та традиціями. Діти та вчителі ретельно готувалися до святкування. Та й батьки учнів не залишилися осторонь. Тож і свято вийшло на славу!

Зокрема, класовод 3 класу Бринюк Р.С. із своїми вихованцями провела відкритий виховний захід «Масляна до нас прийшла».

Учні 1-9 класів на чолі із класними керівниками зробили виставку млинців, а також провели конкурс найсмачнішого млинця.

Адже, головна страва на Масляну — млинці зі сметаною, вареники із сиром, гречані млинці на смальці та інша обрядова їжа. Кажуть, нібито ще давні римляни приносили в жертву богу Бахусові ритуальне печиво з тіста — щось подібне до слов’янських млинців. Оладки та млинці — ритуальна страва слов’ян ще з язичницьких часів. Ця обрядова їжа вважається старими людьми необхідною для породіль, хворих людей, нею частували одне одного при народженні дитини, при поминанні померлих. Млинці на Масляну можуть бути різні: і прісні, і солодкі, і з начинкою, і дріжджові та ін. Борошно для таких млинців дозволяється вибирати найрізноманітніше: гречане, вівсяне, просяне, ячмінне, пшеничне, горохове. 

Всі учні школи долучаються до збереження та розвитку українських звичаїв та традицій. Святкуючи Масляну, продемонстрували народні ігри та забави, співали народних пісень, були і танці, і хороводи, і жарти, і змагання. Певна річ, не забули й про старовинні звичаї, спалюючи опудало Масляної, щоб швидше весна настала.

А що вже дітлахам весело було! Конкурси та ігри нікого байдужим не залишили. І дарма, що погода видалася похмурою та морозною. Усім, хто був присутній на святі, було весело та тепло. Приємно було спостерігати за тим, як разом святкують молодші учні та старшокласники.

Саме таким чином і передаються традиції, дух свого народу, що відроджується у нових поколіннях.